Рецензия на книгу

• 

  Аноним6 ноября 2012 г.

  "Жизнь взаймы" не самый сильный и впечатляющий роман Ремарка, но эта вещь безусловно достойна внимания. Ведь на тему любви и смерти можно говорить вечно.
  Перед нами еще один взгляд на мимолетность бытия. Что такое счастье и любовь? И что такое сама жизнь? Автор не дает однозначных ответов. Он подбрасывает вопросы в воздух и в каждую следующую минуту они звучат не так как в предыдущей.
  Книга постепенно подталкивает к рефлексии. Можно читать и вплетать в историю какие-то свои личные переживания и свое видение мира.
  Все заканчивается там где и началось. И окончание закономерно, потому чудес не бывает, как бы нам этого не хотелось.

  "Позичене життя" не самий сильний та вражаючий роман Ремарка, але ця річ безумовно варта уваги. Бо на тему любові та смерті можна говорити вічно.
  Перед нами ще один погляд на скороминущість буття. Що таке щастя та любов? І що таке саме життя? Автор не дає однозначних відповідей. Він підкидає запитання в повітря і в кожну наступну мить вони звучать не так як в попередню.
  Книга поступово підштовхує до рефлексії. Можна читати і вплітати в історію якісь свої особисті переживання та своє бачення світу.
  Все завершується там де і розпочалось. І закінчення закономірне, бо чудес не буває, як би нам цього не хотілось.

  11

  15