Рецензия на книгу
The Seven Deaths of Evelyn Hardcastle
Stuart Turton
Аноним17 апреля 2021 г.подорож чужими світами на одному подвір'ї
Як часто вас цікавило те, як бачать світ інші люди? Мене дуже. І це не про бажання читати чужі думки - така перспективаніколи не манила. Це про інтерес до картинки, яка виринає у голові кожного іншого спостерігача, коли він бачить те ж саме, що й я. У яких кольорах? Які асоціації з'являються? Про що раптом згадує? Про кого? Що відчуває? Як пояснює? Чим? Ці мільярди можливих комбінацій почали накидаються на мене більше, відколи я переїхала до великого міста, відколи побачила більше країн, відколи знаходила час про це подумати.
Ця книга не показує масштабу різноманіття точок зору чи поглядів. Але вона дає унікальний досвід бачення світу очима інших людей. І це притягує і заворожує. Коли вона закінчується, ти уявляєш, що побачив би герой очима тих, у кого не поселився за 500 сторінок хорошого тексту - твоєї цікавості вистачило б і на більше. Вона відкриває способи мислення, варіації його глибини та варіанти заангажованості. Лише на прикладі семи людей, головами та тілами яких міг скористатися герой, автор показує, наскільки по-різному про однакові події думають різні люди. А ти додаєш - і наскільки по-різному кожен з нас бачить наче й однаковий світ.
Але про все це ти не встигаєш роздумувати в книзі. Там багато подій, швидко, насичено, гостро, драматично. Там треба пам'ятати, що відбувалось пару розділів тому, і хочеться здогадатись, що трапиться далі. За наче монотонним зацикленням часу лежать супердинамічні роздуми, розмови, пригоди. І головне, що тебе драйвить читати далі, - навіщо все це? Моя перша вірна здогадка відповіді на це питання з'явилась лише коли я добре перевалила за половину тексту. І я не була в ній певна до самого кінця.
Нехай вам буде так само цікаво з цим романом, як було мені. І нехай екранізація буде хоч на половину такою вдалою, як текст.
3127