Рецензия на книгу

• 

  AlinaKrupnik2 апреля 2021 г.

  Наша пісня гарна й нова, починаймо її знову...

  На жаль я не змогла розділити фанатської любові до цієї книги. Читала про неї лише хороші відгуки, тому взагалі не сумнівалась в ній, але була неприємно здивована(((
  Аннотація нам обіцяла таємничий маєток з привидами та головну героїню, в якої буде любовна лінія з письменником Джеком в стилі «Віднесених вітром» , але якбиж…Скільки води в цій книзі, скільки непотрібної інформації, що книгу можна було б спокійно скоротити на 200 ст.
  Героїня Мелані - ніяка, історія для мене виявилась взагалі не цікавою та ще й дуже передбачуваною. Мені здається, що більшість читачів здогадались, що до чого вже за 150 ст. до кінця і чекали, коли наша недалека героїня дійде до цього сама і скаже: «ЕВРИКА!Я знаю, що сталось, а виявляється, що відповідь була так близько весь цей час!» ОМГ…чекати довелось довго.
  Я правда намагалась знайти в цій книзі щось хороше, але мене вимучили до кінця постійний повтор сюжету по колу:
  

  • Мелані бачить привида, що хитає качелю в саду. Вона робить вигляд, що не бачить і відвертається, хоч по ній видно, що вона перелякана.
  • Люди поруч помічають, що з нею щось не так і кажуть: «Ти побачила привидів, як твоя мама? Тобі теж передався її дар? На що наша Мелані каже: «Ні нічого я не бачу, все ок!»
  • Вони шкрябають стіни, карнізи і підлогу, описується реставрація будинку.
  • Мелані відчуває різкий холод - бачить чорну тінь, потім всі чують якийсь звук – щось впало саме по собі в кімнаті де нікого не було, або щось саме розбилось.
  • Джек – наш письменник намагається підкатувати до неї і проситься ночувати в її будинку для її ж безпеки. Новий день…
  • Мелані снідає, бачить привида в саду, качеля хитається…вона чує звук, що щось впало…реставрація поломаного, джек, щось впало…привид в саду..реставрація…ЙОМАЙО.РЕАЛЬНО?

  
  Книга принесла з собою нечитун. От і все.
  Від мене 4/10. Хоч навіть не знаю за що 4.

  4

  311