Рецензия на книгу

• 

  giggster24 сентября 2012 г.

  Після Дюма-Дрюона і одного-двох романів Пікуля, прочитаних в дитинстві, історичними романами я не цікавився, історія Римської імперії теж мене ніколи не захоплювала, але «Юліан», роман про імператора-відступника, який востаннє спробував зупинити переможну ходу християнства в Римській імперії, на диво, сподобався. Вдалося Відалу знайти і правильну інтонацію, яка не перетворила роман на «Гальські війни» Цезаря, і вдалу форму, залишившися при цьому вірним історичним фактам (я спеціально перевірив). У схожій манері – із зрозумілою похибкою на японську традицію – пише Ясусі Іноуе.

  Основний костяк тексту складає автобіографія Юліана. Хоча сам Юліан переповідає події свого життя без надмірного пафосу і самогероїзації, сам формат автобіографії накладає свої обмеження. Розуміючи це, Відал додає двох коментаторів-сучасників, свого часу наближених до імператора філософів, які, в силу віку, перетворилися на двох сварливих дідуганів. Вони охоче перебивають Юліана, щоб посперечатися з автором, виправити, заперечити, заповнити пропущені (навмисно чи випадково) деталі. Коментарі ці переважно ядучі, обоє філософи не забувають вколоти там, де це можливо, один одного і всіх, до кого добираються руки і дає можливість добратися пам'ять, вони впадають у старечу дріб'язковість, згадують давні образи, відхиляються від теми, щоб поділитися власними, мало пов'язаними з основним текстом, спогадами. Накладанням цих двох планів (точніше, трьох) планів Відал досягає потрібного результату – виходить живий та жвавий роман.

  Хоча це й автобіографія Юліана, головною темою все ж є християнське вченння. І сам Юліан, і Гор Відал критично ставилися до християнства, і крізь картину невпинного і, як ми знаємо, неминучого його тріумфу у світі просвітлюється питання – а що було б, якби Юліан прожив довше і йому вдалося зупинити цю переможну ходу? На це питання відповісти важко, якщо взагалі можливо. Надто щільно обплутало християнство наше життя, занадто значний вплив воно справляло на нашу дійсність протягом двох тисяч років, змінивши (викрививши або виправивши, це вже як кому хочеться) все – від культури до мови. Вичленіти християнський вплив від якогось чистої основи стало практично неможливо, але роман хоча б трошки допомагає уявити, як би все могло бути, якби у Юліана вийшло.

  14

  522