Рецензия на книгу
Над кукушкиным гнездом
Кен Кизи
Reydan27 февраля 2021 г.Тільки покажеш слабкість - люди тебе осідлають
Над зозулиним гніздом я спочатку сприйняв як оду до свободи (як і Втечу з Шоушенка). І на перший погляд так і є. Головного (а чи точно головного?) героя Макмерфі переводять до психлікарні з колонії, де він мав би пробути 6 місяців. Проте рудий Рендл не такий дурний, щоб працювати задурно, та ще й погано при цьому харчуватися. Тому прикидується божевільним, що йому дуже легко вдається, зважаючи на його артистичні здібності. Не встигши зайти в лікарню, відразу шукає "головного" божевільного, щоб зайняти його місце. Рендла всі люблять, окрім головного антагоніста книги - старшої сестри Ретчет. Вона має беззаперечний авторитет у лікарні і ні за яких обставин не хоче позбутися цього. Такий основний конфлікт в цій історії.
Але насправді на відміну від фільму, в книзі головний герой - це німий індіанець на призвісько "Вождь-Швабра". Це тому, що єдине його заняття - нескінченне миття підлоги. І вся історія розповідається від його першої особи та змішується з власними дуже дивними снами. І ось випливає другий конфлікт - держава проти його родичів-аборигенів, яким сказали прибратися з їхніх осідлих місць.
Загалом конфлікт системи проти людини тут показаний дуже яскраво. Сильна книга. Дуже рекомендую всім, хто має більше 18 років. І так, ця книга буде актуальна і через сто років.
3158