Рецензия на книгу
Фиеста (И восходит солнце)
Эрнест Хемингуэй
Аноним11 февраля 2021 г.Свято, яке пройшло повз
Якби Гемінґвей жив у наш час, то замість того, щоб писати цю книгу, він мабуть весь тиждень щодня закидав би мільйон триста тисяч сторіс, де він був, з ким, в якій кав'ярні пив, а в якому ресторані їв, в якому готелі жив, де тусив, скільки риби наловив, з ким познайомився, скільки спав, а скільки взагалі не спав. Хто з ким побився, а хто образився і поїхав геть. Окремим списком — перелік того, скільки і чого він сам, а ще більше не сам, а із друзями він випив.
Аа, ну і ще типу кохання було, але я би його так не називала. Всі люблять Брет, а Брет любить тільки себе і в ніяких забаганках собі не відмовляє.
⠀
І десь там серед тисячі сторіс штук 5 було б власне Іспанію, биків, матадорів-тореадорів і фієсту — свято, яке відбувається навколо і у зв'язку із боєм биків.
⠀
Коли мені потрапляють на очі такі дрібнесенькі рисочки численних сторіс у когось, я швиденько все пролистую чи протикую, просто щоб воно мені не висіло там і не муляло очі.
⠀
Отак і ця книжка.
Я її взяла почитати. Ну сторінок 10-50 — наче цікаво, а наче і нащо воно мені тре. Відклала. Лежить. Лежить на видному місці, лізе в очі. Знову почитала з десяток сторінок. Не йде. Але й за іншу книжку взятися не можу, бо ця недочитана. (Буває, із сторісами так само, справді цікавих людей теж не показує, бо хтось постійно видає нові і потрапляє на початок стрічки. Вас теж це дратує?)
⠀
І коли моє терпіння луснуло, я дочитала Фієсту за один вечір і зрозуміла, що абсолютно нічого не втратила б, якби і зовсім не бралася б за книгу.
⠀
Хіба що на питання, що читала із Гемінґвея, можу тепер назвати не лише "Старий і море", якого проходили ще в школі.
⠀
Взагалі, я завжди була переконана, що книги Ернеста Гемінґвея — це суперкосмос, і, не знати чому, відкладала кудись у зникаючу шухляду можливість ознайомитися з його творчістю. Хто ж не знає про його прославлений телеграфний стиль? Я думала, мені ну стовідсотків сподобається будь-яка його книга.
⠀
Але ніт .
⠀
Фієста — свято, яке пройшло повз мене і я його не зацінила.3454