Рецензия на книгу
Більше нікому
Олег Бакулін, Анастасія Нікуліна
Аноним1 февраля 2021 г.Іноді краще не знати свого минулого.
Нам завжди хочеться більшого, ставати кращими, змінюватись. Одним словом – вічний абгрейд. Прагнемо всім подобатись та бути своєю людиною в компанії. Якомога більше уваги та всеохопної любові. Піддаємось впливу оточення. А потім все це діло нав’язуємо своїм близьким, зокрема і дітям. Втілюємо свої нереалізовані мрії, заздалегідь руйнуючи життя та знищуючи особистість. Задумайтесь, що вищезгадані дії можуть зробити з людиною?
Життя така складна річ, що в будь-який момент людина може вибитись «из грязи в князи». І навпаки тим більше. Колись мегапопулярний художник Лан Шовковий стає звичайним Русланом Шовковим - менеджером в компанії, яка продає таблетки для схуднення. Мистецтво змінило його оточення, стиль життя, світогляд. В якийсь момент все пішло до біса, минуле залишилось там, де йому й було місце.
Автори змогли подати стільки соціальних проблем в одному трилері, що й годі уявити. Якщо спочатку здається, що все трохи заплутано й не ясно, до кінця очі голова йде обертом від трешу й екшену, який коїться. Так заплутати сюжет, водночас розв’язавши всі ниточки в кінці. Браво.
!Спойлер! Про те, що мені не дуже сподобалось. Я люблю в книгах вставки магічного реалізму та порушення проблеми дисоціативного розладу також. Однак коли були моменти, де явне роздвоєння особистості ставило під сумнів мою нормальність, складалось враження, що це в мене не все в порядку з головою. Якось це було абсурдно та дивно.
Після прочитання книги зрозуміла, як важливо бути й лишатись собою попри будь-які обставини.
Содержит спойлеры4161