Логотип LiveLibbetaК основной версии

Рецензия на книгу

Цугуми

Банана Ёсимото

  • Аватар пользователя
    11128927 января 2021 г.

    Когда что-то приобретаешь, то, несомненно, что-то и теряешь

    Книга, яка пахне морем, дружбою і літніми ночами. Книга, де було так мало головної героїні Цугумі, але натомість виявилося набагато більше іншого - життя, простих радощів і солоного повітря.

    Спочатку мені хотілося поскаржитися на її малий об'єм - хоча "Цугумі" і заявлено як "мініатюрний роман" (по суті повість). Здавалося б, що Йосімото мала б помістити у таку форму хоч якийсь розвиток головних героїв, але пішла іншим шляхом, лишивши їх незмінними протягом усієї оповіді. Але правда набагато простіша - книга зовсім не про те. Вона про важливість життя у моменті, про ті миті, які закарбовуються у пам'яті і стають частиною нас. Вона про теплий вітер, що гладить лице. Про пейзажі і почуття.

    У "Цугумі" майже нічого не відбувається і водночас відбувається так багато. По суті, це декілька ключових подій, навколо яких вибудовуються рефлексії оповідачки Марії. Від неї ж ми й дізнаємося про Цугумі - дівчинку, яка з самого дитинства живе у постійному очікуванні смерті через хворобливість.

    Ця книжка начебто і не про Цугумі, але водночас тільки про неї. Адже її хворобливість, її поганий характер - каталізатори для інших, їхніх внутрішніх змін і формування світосприйняття.

    Вчитися жити, вчитися бачити важливе, милуватися заходом сонця і цінувати близьких - ось про що "Цугумі". Неспішна японська проза, де мало значать події і багато значать відчуття.

    8
    485