Рецензия на книгу

• 

  11128927 января 2021 г.

  "У кожного в сім св’їті св’є, особливе, поволаннє. Й ти мусиш смиренно прийнєть власне, єк се чинили до і чинитимуть опіслє тбе"

  У лісі-лісі темному, де ходить страшний вовк... Саме там опиняється Єва і одразу відчуває жорстокість нового світу сповна, хоча він всього лиш у декількох метрах від карпатської траси.
  ⠀
  Інший вимір - інші правила, де гуманність - щось на зразок легенди, бо до людей відносяться як до худоби і прав у них стільки ж. Натомість панівну позицію займають вовкулаки, не романтизовані, як у "Сутінках", а такі, що розірвуть тебе на шмаття і кинуть подихати на узбіччі.
  ⠀
  Темне фентезі про попаданку, але яке! Від. Нього. Просто. Неможливо. Відірватися. Тут багато жорстокості, насилля і дикунства, але атмосфера виміру із його середньовічними законами люто притягує. Вовча говірка ідеально контрастує із сучасною мовою, а це додає "Знаку Єви" ще більшої атмосферності.
  ⠀
  ⠀
  Це лише перша частина трилогії "Євангеліону" - маю надію, що друга не змусить себе довго чекати, а вовчий вимір там ще більше розкриється і деталізується.
  ⠀
  Наперед смакую продовження, бо цікаво, як же все повернеться.

  9

  156