Рецензия на книгу

• 

  VictoriaTorichelli11 августа 2012 г.

  Історія розповідається від імені 5-річного хлопчика Джека,який провів все своє життя в одній кімнаті. Ця кімната стала для нього своїм маленьким світом,а для мами - тюрмою. Джек - звичайна дитина,на свій вік досить розумна ; він вміє вираховувати складні приклади і любить читати книжки. Мама запевняє його,що за межами цієї кімнати не існує нічого,крім відкритого космосу,а те,що показують по телевізору - прості вигадки. Хоча насправді їхнє житло - це звуконепроникний сарай на задньому дворі божевільного маньяка.
  Джека влаштовує його життя,він вважає,що так і має бути аж до того часу,коли йому виповнюється 5 років. Він почувається вже дорослим і дуже радіє,коли мама називає його "Мистер Пятилетний". І тут настає переломний момент : Джек дізнається,що світ не обмежується маленькою кімнаткою,а за дверима є справжнє життя. Джек довго не може повірити почутому і не знаходить собі місця.
  "Я плакал так сильно,что казалось,мои глаза вытекут вместе со слезами".
  Мама віршила,що її синочок вже досить великий і настав час,коли їхній маленький світ став затісний для них і спланувала втечу. План був недосконалий і мав багато прогалин,та ще й Джек не погоджувався стати співучасником,але,як не дивно,все минуло вдало. Джек неначе заново народжується,все для нього нове і несподіване. Він дуже відрізняється від дітей,вихованих у звичайних умовах,хоча надзвичайно кмітливий і гарно доглянутий. Для нього в сучасному світі таїться ще більше небезпек,ніж під покровительством маньяка,якого Джек охрестив "Старим Ніком".Принаймні,він регулярно приносив їжу й напої,інколи книжки і іграшки,а Джек ніколи не бачив його обличчя,тому і страшно йому не було.
  Дуже дивно,що він і його мама вижили в таких умовах. Цю молоду жінку маньяк викрав,коли їй було 19 і жила вона там 7 років. Джек народився у результаті сексуального насильства. Як їй вдалося це все перетерпіти,дати повноцінний розвиток дитині,не зійти з розуму і просто знайти у собі сили жити далі ?
  Мені дуже жаль цих двох маленьких людинок,які загублені у цьому світі і яким приходиться навчитися жити. Коли дивишся на світ очима дитини, це завжди захоплює і підносить сюрпризи. Але якщо ця дитина до того ж нічого не знає про цей світ, то враження від його вражень ще сильніші.
  Джекові прийдеться ще стільки всього пережити ! Але я вірю,що в нього все буде добре,що він коли-небудь забуде свою кімнату і колишнє життя і не захоче більше повертатися туди.
  Джек,я вірю в тебе. Я знаю,ти сильний. Все в тебе вийде. Я вірю.

  4

  18