Рецензия на книгу

• 

  Аноним8 января 2021 г.

  Депресія наче тягар людського болю,від якого нікуди не подінешся"
  
  "Шістнадцятирічна Айзель вважає,що їй нема для чого жити далі:її покинула мати,батько скоїв щось жахливе,та ще й однокласники взяли на книпи. Дівчина вирішує померти. Айзель натрапляє на сайт "Тихий відхід". Там вона знайомиться з Романом - ідеальним партнером для втілення свого моторошного задуму. Крок за кроком вони наближаються до дати власної смерті. Але поступово дівчина усвідомлює,що не хоче вмирати. І тепер їх єдине бажання - урятувати Романа й заохотити його жити."
  
  Це непросто книга про кохання,про підлітків - це глибока,психологічно сильна історія про тих і для тих,які втратили надію уже з кінцями.
  Ну правда...
  •
  Коли я вперше побачила цю книгу,то справді думала,що читати не буду.
  Але я прочитала перші сторінок..п'ять і зрозуміла,що то любов на віки вічні.
  Я дивилась на обкладинку дуже довго,тому що вона справді неймовірно гарна.
  
  Враження від книги.
  Емоції,думки і враження після цієї історії - це правда щось потрясне.
  Це не рівняється ні з чим.
  ТАКОГО я ще не читала.
  Динамічно - саме в ціль.
  Плаксиво - так.
  Болісно - звісно.
  З нотками психологічних порушень і взагалі чогось пов'язаного з цим - звичайно.
  
  З кожним днем,який приводив нас все ближче і ближче до 7 квітня/запланований день смерті Айзель та Романа/,то все більше зростало напруження між героями і воно було правда цікавим.
  Вони закохувались самі того не підозрюючи. Ставали залежними емоційно і морально один від одного.
  
  Також важливо те,як вели і ведуть батьки себе в таких ситуаціях.
  Це було справді круто,що то не однотипні люди. То різні,індивідуальні і по своєму зайняті в житті люди зі своїми косяками і проблемами.
  Які тільки згодом зрозуміли, що щось не так.
  Відкривається любов до батьків,до братів та сестер,а також до життя.
  Це просто вау.
  Завжди і назавжди.

  0

  23