Рецензия на книгу

• 

  Аноним6 января 2021 г.

  Рідко трапляються книги,  де гнівають не помилки автора - а героя, де текст дається легко і проникаєшся сюжетом настільки, що пишеш рецензію радше на дії героїні ніж на сам твір. Якщо твір викликає сильний відгук в читача - це є ознакою хорошого митця.
  Лиш дочитавши я згадала, що читаю відомого автора. Вперше берусь за щось не з саги "Хроніки Нарнії" і  цілком задоволена.
  Льюіс виклав власну версію древнього міфу намагаючись "облагородити" одну з героїнь централізувавши її образ, та всеодно це вийшла історія заздрощів. Коли самотня жінка позаздрида меншій сестрі, зруйнувала її щастя і повернулась в палац згодом ставши царицею. Жадна, вона, буцімто, страждала, але вперто не бажала ділитись людьми, намагаючись втримати біля себе. І вперто не бажала вірити, що працюючі на неї люди мають вдома сім'ї і не мають ні сил ні бажання покладати весь свій час роботі, а раби мріють повернутись в рідні краї і отримавши свободу не лишатьсь при дворі задарма і зі вдячності.
  Головна героїня все життя намагалась довести, що править милосердніше батька та вона була точною його копією...

  2

  525