Рецензия на книгу

• 

  Аноним11 декабря 2020 г.

  Як ця книжка потрапила на мою читалку? Колись фільм дивилася про велику любов і вирішила подивитися, наскільки фільм відповідає книжці. Виявилося, таки дуже схожий. Але і разом з тим смаки мої змінилися, тож книжка, хоч і прочиталася швидко, враження не залишила.

  Юні Ноа і Еллі зустрілися влітку і покохали одне одного. Еллі була з заможної аристократичної родини, тож батьки зробили все, щоб Еллі після закінчення літа більше ніколи не бачила Ноа. Минули роки. Еллі зібралася заміж за дуже респектабельного адвоката. Та якось їй на очі трапилася газетна стаття, яка нагадала їй про минуле кохання. Не довго думаючи, вона сіла в машину і поїхала ще раз побачити Ноа. Оскільки це любовний роман, то не важко здогадатися, чим завершилася їхня зустріч. Але це ще не вся історія. Є ще будинок престарілих, де старий дідусь щодня читає цю любовну історію старій бабусі і чекає, що вона згадає його. Іноді його очікування марні, але часом проблиск впізнавання загоряється в її очах.

  Герої картонні, пласкі, одномірні. І сама історія лубочна і несправжня. Ноа живе тільки заради того, щоб любити Еллі, любов - це головна і єдина тема книжки.

  Якщо ви хочете інтелектуального чтива з інтригою, сюжетом і глибиною, то краще не треба читати це. Але якщо ви хочете розвіятися і почитати щось солодке, де не треба напружувати мозок і в усіх все добре, то це те, що треба.

  3

  396