Рецензия на книгу
Манюня
Наринэ Абгарян
Аноним10 июля 2012 г.Ух, Манюня!
Читала цю книжку на морі. Вона підняла і до того гарний настрій.
Впала в дитинство, згадала забуте, посміялась із кумедних ситуацій.
Все було рідне та знайоме, самостійно пережите.Найбільший захват викликав персонаж Ба. Героїня у вихованні, митець у перукарстві, шеф-повар закруток та просто найбільш любляча бабулька.
Пригоди дядька Міші, плаття принцеси, абрикоси, флірт на пляжі, воші, походка француженки, перша любов. Все викликало сміх.
Я часто могла сказати «І я також» на події з книжки. Це і найбільше сподобалось. Могла згадати що творила я, як боялась мами, першу любов та свої дурості.Всі хто не читав, бігом у магазин чи в інтернет!
Гарного вам сміху!952