Рецензия на книгу

• 

  KatrinkaP23 ноября 2020 г.

  VILNIUS SOVIETICUS: відчай, страх та василіск.

  Для меня ця книга стала откровенням, сповіддю людини у відчаї, путівником по місту Вільнюс часів РС.

  Я не знаю, яким був Vilnius Sovieticus. Якими були вулиці міста за тих часів. Я знаю Вільнюс іншим: яскравим, безмежним, затишним. Я люблю Вільнюс з вуличними музиками на розі вулиць Pilies та Švento Mykolo, яскраві стіни будинків на вулиці Literatų, я готова годинами блукати по Didžioji та пити кульбабове вино на Stikliu.

  На сторінках роману читач зіштовхується з зовсім іншим світом, з Вільнюсом навиворіт. Світ, де вулицями рухаються безликі тіні, а за тобою невідривно слідкують очі вільнюського василіска.

  В центрі роману Ґавяліса - ЛЮДИНА. Чоловік, що пройшов страшну школу життя: втрата матері, війна, арешт і табори. Спочатку роман Ґавяліса складно зрозуміти: плутані думки головного героя, велика кількість персонажів, постійні флешбеки та спогади з дитинства протагоніста.

  Текст нагадує потік думок і спогадів головного героя, завдяки чому роман часто порівнюють з монуметальною роботою Джеймса Джойса “Уліcс”. В романі описана зовсім інша реальність, так немов цей світ створили штучно і постійно десь є Великий брат, котрий слідкує, щоб всі актори (чи маріонетки?) жили (чи грали?) за вказаним сценарієм. Це, в свою чергу, нагадує штучну реальність в романі “1984”. Різниця лише в тому, що світ Орвела існував на папері, а світ Ґавяліся був реальним.

  Для мене особисто цей роман має спільні риси з роботами Ґерти Мюллер, котра описує часи панування Чаушеску в Румунії. Головні героїні постійно відчували на собі пильне око диктатора та Секурітате, так само як персонаж Ґавяліся постійно відчуває присутність “поконаних”.

  Цей роман важко комусь рекомендувати. До нього потрібно прийти самому. Він складний, трагічний, його неможливо читати запоєм, щоб не провалитись в темну депресію.

  Хочеться відзначити роботу перекладачів. Як філігранно та танко було переданно весь відчай, думки, спогади та переживання на сторінках роману. Тільки хотілось би, щоб не перекладали назви вулиць Вільнюса, бо часом я не могла зрозуміти, в якому місці відбуваються ті чі інши події.

  4

  783