Рецензия на книгу

• 

  Vikulaska1 ноября 2020 г.

  Продовження пригод маленької бешкетниці Лотти

  Цей день настав! Нарешті до наших рук потрапила друга книжечка про Лотту! Ми прочитали її на одному диханні – настільки вона цікава!
  За сюжетом, неслухняна п’ятирічна Лотта після сварки з мамою іде з дому... до сусідки, доброї тітоньки Берґ. Дівчинка хоче назавжди залишитися на захаращенному горищі, де так багато цікавого... За допомогою сусідки, яка зовсім не проти погратися в таку гру, Лотта облаштовує свій „домашній затишок”. Тепер в неї на горищі є справжні меблі, гарні іграшки та смачна їжа, але... скоро дівчинка вже не відчуває себе такою щасливою, як спочатку. Чого ж не вистачатиме Лотті? Чи зрозуміє вона свою провину й чи відчує справжню ціну батьківської любові?
  В моєї шестирічної доньки під час і після прочитання цієї книги виникало дуже багато запитань. Буря емоцій – від здивування до нерозуміння, від захвату до неприйняття, від радості до суму – переповнювали дитину. Я зрозуміла, як багато в цій книзі того, що може зацікавити, здивувати й змусити замислитися маленьку людину... Астрід Ліндґрен знову підбирає ключика до дитячої душі, талановито розповідаючи неповторні історії, завдяки яким сім’я, доброта, любов, вдячність та прощення стають все більш зрозумілими й незамінними для всіх, скільки б років не було читачеві...

  2

  1,2K