Рецензия на книгу

• 

  Аноним18 сентября 2020 г.

  Відкривши книгу "Вежа блазнів" Анджейя Сабковського ми знайомимось із головним персонажем Рейнмаром із Беляви, прозваним Рейневаном, який здійснює безліч дурних і  необдуманих вчинків, потрапляє в десятки перипетій і дивом залишається живим. Рушійною силою для нього является кохання, адже завдяки йому нашого героя-коханця переслідує інквізиція, ображений рогоносець і члени таємного лицарського ордену, та це лише початок списку високопоставлених персон, які не сміють бажати добра Рейневану.
  
  Після детального ознайомлення із цією історією  в  мене склалось досить неоднозначне враження. По тій причині, що я не являюсь фанатом історичних романів, це по-перше, по-друге, мені було дуже важко запам'ятати імена героїв та назви міст, і по-третє, в процесі читання дуже напружували виноски латиною, хоч це й довало своєрідного шарму. 
  
  Попри всі недоліки я продовжуватиму читати цю трилогію. Причинами такого рішення стала неймовірна атмосфера, фантастичні елементи роману, такі живі і такі різні персонажі. 
  
  Так, можливо часом я плутала деталі, але я продовжувала гортати сторінки аби дізнатися що буде далі і чим обернеться той чи інший необдуманий хід, і мені абсолютно не набридало ба навіть навпаки інтерес зростав.
  
     А я думаю, що все зло цього світу йде від мислення. Коли думати починають люди, абсолютно не здатні до цього.
  
  
  Анджей Сапковський

  3

  1,1K