Рецензия на книгу

• 

  KatrinkaP4 сентября 2020 г.

  “Тримайся за кочергу, дядя Мелькер! Тримайся міцніше!”

  Я часто чую запитання в свою сторону: “Ти що, читаєш дитячі книжки?”
  Саме так, я одна з тих людей, хто любить читати дитячі книжки та захоплюється казками Астрід Ліндгрен, Туве Янссон та Роалда Даля. І ні, я не ностальгую за дитинством та легкими пригодницькими книжечками.
  Дитяча література - це не завжди про легке читання та веселі пригоди. Дитяча література - це в першу чергу глибокі, символічні тексти, котрі приховують в собі щось більше, важливіше, масштабніше.

  Книжки Астрід Ліндгрен навіть сьогодні не втрачають своєї актуальності та популярності. Всі герої цієї неймовірно талановитої шведської письменниці вже увійшли в історію світової дитячої літератури!

  Відпустіть мене на Сальткроку, прошу! Я хочу проводити літні дні на цьому острові, рибалити, кричати у відповідь галасливим чайкам, плавати на човні поміж рибацьких острівців і взагалі ні про що не думати.

  Повість “На острові Сальткрока” повертає читача в щасливі дні дитинства, дає змогу трохи пригальмувати та забути про метушливий дорослий світ. Герої повісті неймовірно гарні і такі рідні: миле, і трохи хаотичне, сімейство Мелькерссон, пацанкуваті Фредді та Тедді, норовлива Червен та її відданий сенбернар Боцман, смішна Стіна та дідусь Сьодерман.

  У пана Мелькера та його дітей є вроджений талант: потрапляти в халепи і знаходити пригоди на рівному місці. Сімейство Мелькерссон проводить літо на острові Сальткрока та орендує Столярову садибу, а разом з нею дірявий дах, осине гніздо над вікном та чудових сусідів, котрі не раз рятують святе сімейство від неприємностей.

  Повість “На острові Салькрока” було написано для дітей середнього віку, але дорослі також знайдуть багато цікавих, важливих, символічних і щемких моментів в цій книзі. І кожен з нас хотів би провести таке ж казкове літо на одному з островів Стокгольмського архіпелагу.

  Про що ця повість? Про дружбу і любов, про відданість сім´ ї, про людяність та взаємодопомогу.

  Як висновок: книга не може бути занадто дитячою, просто людина може бути занадто дорослою, щоб її зрозуміти.

  3

  558