Логотип LiveLibbetaК основной версии

Это бета-версия LiveLib. Сейчас доступна часть функций, остальные из основной версии будут добавляться постепенно.

Рецензия на книгу

Возможность острова

Мишель Уэльбек

  • Аватар пользователя
    killingdream19 апреля 2012 г.

    Віртуальна реальність, матриця, гаджети… Коли чуєш такі от терміни, перша асоціація чомусь одна—фантастика. Може і наукова, проте суть незмінна. Чи можна назвати сучасного французького письменника Мішеля Уельбека таким, що творить суто у даному напрямку? Навряд… Але його роман перегукується саме із таким жанром.

    Отож, мова йде про такого собі Даніеля 1, який живе у наш час і має дуже багато клопотів, навіть як на сучасну людину:

    1) Життя викинуте на кар’єру коміка/кінорежисера (расизм, педофілія, канібалізм, батьковбивство, знущання й дикунство—менш ніж за десятиліття я відібрав найкраще з головних тем), та чи він насправді хотів цього(?);

    2) Найкращі роки він прожив із жінкою, яка зараз перетворилася на антирекламу для Плейбою;


    “Разом з фізичною любов’ю зникає все інше”


    3) Кохання вкотре підкралося в образі двадцятирічної дівчинки-кар’єристки-німфоманки;


    “Єдина можливість вижити, коли ти по вуха закоханий,--приховувати це від коханої, вдавати за будь-яких умов легку байдужість”


    4) А ще старість вже дихає в спину, втрачені можливості крутяться в голові, заважаючи тверезо мислити.


    “Я відчував себе повністю спорожнілим—думаю, приблизно так само почували себе приречені на смерть”

    Дальше...


    І питання, яке собі задають собі, мабуть, всі, хто відчуває за собою не один десяток років—якби можна було повернути молодість, то що б я змінив/ла?

    Так от, є ще Даніель N (чергова копія безсмертної ДНК Д1), який живе в N-ному столітті та проблема життя якого—дослідити записи свого далекого попередника, таким чином розібравшись і в собі…


    “Перевага дружби з собакою в тому, що його можна зробити щасливим, він потребує дуже простих речей, його его обмежене”.


    Як Даніель став безсмертним та що таке онлайн-світ без тілесних контактів з іншими людьми—жахіття чи мрія інтроверта із мегаполісу?


    “Мовчання двох—це узгоджене пекло”.


    Книга написала в дусі філософа, що депресує через відсутність здорового глузду у всього людства.


    “Майбутнє порожнє; майбутнє—це нездоланна гора”.


    Що відкриває ця книга? Нову можливу реальність чи найстрашніший кошмар людства? У “Можливості острова” фактично нема єдиного правильного висновку. Просто нам дається один неймовірний варіант життя, яке з одного боку не таке вже й нереальне й погане, проте чи згодні ми покласти на вівтар комфортного самітницького життя нашу свободу та можливість вибирати? Чи бажаємо ми рухатися в індустріальне майбутнє, де віртуальність буде поглинати наші думки, пожирати почуття, вирішувати за нас де добро, а де зло?

    Ми бачимо світ, де можемо опинитися незабаром. Та чи хочемо ми цього?

    9
    97