Рецензия на книгу
Сказки Китая
Борис Рифтин
giggster4 апреля 2012 г.Казки завжди приємне враження справляють, хай навіть переважна більшість сюжетів універсальна і мандрує з країни в країну. Домандрували і до Китаю. Є тут свій котигорошко, Іван-дурак, дюймовочка, але замість ведмедів – тигри, корень женьшеня, фенікс, карп. Набагато частіше у китайських казках фігурують перевертні, причому вони виконують переважно позитивну роль. Немає у китайців баби-яги, зате є феї нефритових гір і сиві безсмертні старці шеньсяні.
Згадаю дві казки, сюжети яких не можу пригадати у наших казках.
«Как обезьяна путешествовать собиралась». «Как-то раз обезьяна задумала путешествовать по Гималаям и составила подробный план своего пути: где в первый день остановится, где на второй будет завтракать – все записала! Потом еще раз все прикинула, проверила и похвалила себя за аккуратность.» Забавна казка про те, як мавпа так довго збиралася у породж, з таким серйозним виглядом, що врешті-решт з'ясувала – нічого такого незвичного в цій подорожі немає.
«Как жаба на небо хотела прыгнуть». «Одной уродливой жабе надоело жить в озере, она надулась и – пу! – выпрыгнула из воды на берег.» Тут на неї найшло натхнення, і вирішила вона, що й до неба дострибнути неважко. Врешті-решт, надзвичайними зусиллями вона дісталася каменя, горда і переконана, що це і є небо.
Більш химерні, бо, очевидно, древніші, представлені в збірці міфи і легенди. Тут уже причесану логіку казок заміняє логіка міфа – і безсмислено шукати пояснень, чому герою треба навчитися стріляти відразу двома стрілами чи чому головним помічником виступає корень женьшеня.
7376