Рецензия на книгу
Две недели в другом городе
Ирвин Шоу
Аноним26 июля 2020 г.Осінній марафон дорогами до Риму.
В описах, анотаціях книга фігурує як така, що майстерно описує стан чоловіка в період кризи середнього віку. Десь воно так і є, втім не зовсім.
Джек Ендрюс – головний герой, близько 45 років. Колишній актор, ветеран війний, який в 1960 р. працює прес-аташе в офісі НАТОв Парижі. Втретє одружений. Дружина - 30-літня французка Елен. Має з нею двох дітей. Гарне обличчя, широкоплечий, сильні руки. Від першого шлюбу син-фізик, 22 р., який зв’язався з якоюсь бунтаркою проти водородних випробувань Маккарті в Чикаго. Джек їде в Рим, оскільки друг там загруз зі зйомками фільму і пропонують крупний гонорар за 2 тижні роботи. Запевняє себе, що тепер зможе купити автомобіль. Випадково, завдяки грі в теніс з полковником, влаштувався держслужбовцем. Власне в Римі з другим головним героєм – режисером Морісом Делані намагається допомогти довідзняти картину і заплутується в стосунках з двома жінками, закохується, розчаровується, по-іншому дивиться на тих, кого знав в молодості. Бачить себе на картині 12-річної давнини і це впливає на його сприйняття Риму, його традицій, тусовок, манер спілкуватися, вирішувати ділові справи і т.д. Події захоплюють його у хаотичний вир.
Чого вчить роман? Що хотів донести автор? Написано як основу сценарію під однойменний фільм. Нащадок єврейських іммігрантів з Росії був тісно прив’язаний до кінематографа і співпрацював не з одним десятком кінострічок. Джека Ендрюса у фільмі грає Кірк Дуглас (!). Фільм слабенький. Герой зображений неврівноваженим психом плюс алкоголіком. Навколо якась вакханалія наче при імператорському дворі. Думаю, Ірвін Шоу написав на той час сміливий роман про непостійність стосунків в представників голлівудської тусовки, про непередбачуваність особистого життя (Делані аж вчетверте одружений і знову не дивній депресивній особі). Про звичаї тодішньої кіношної богеми. Про творчу і життєву кризу. Болюче переживання втрати популярності і неприємне усвідомлення власного постаріння, з яким не хочеться миритися. Про неможливість призупинитись і дати собі звіт – куди я йду, навіщо, які цілі? Нерозуміння поведінки і мотивів протилежної статі. З’ясування стосунків з власним минулим. Плюс за героями тягнеться важке минуле війни, якого у фільмі взагалі нема. Пияцтво. Зіркова хвороба. Шоу, який довго жив у Європі показав як американець почуває себе у тогочасному Римі (щось а-ля «Труднощі перекладу»).
В книзі багато діалогів. Доволі схематично - тільки-но стало нудновато, хоп!, сюжетний поворот. Нема позитивних героїв. Можливо на поч.1960-х в Штатах саме таким і захоплювались. На читання пішло близько 13-14 годин. Палітурка слабенька. В наступного читача може й розвалитися в руках.
Щось типу 3,5 балів вартує. (Рейтинг goodreads 3,78).3695