Рецензия на книгу

• 

  Аноним21 июля 2020 г.

  Здається, я вже не перша людина, яка зізнається, що кинула на півдорозі те, що читала до цього, адже не змогла відірватися від цієї кулінарної книги аж до самого її кінця. А збиралася лише погортати, коли забрала з пошти.

  Це справді кулінарна книга, адже тут є аперитив, перша, друга, третя страви і десерт. Щоправда, у якості страв виступають світові диктатори, імена яких стали прозивними. Єдиний яскравий однозначно емоційно забарвлений рядочок: геноцид, масові страти, винищення мільйонів, воєнні злочинці, Саддам Хусейн, Іді Амін, Пол Пот. Зізнаюсь, одне ім’я стало для мене відкриттям – про те, що у Албанії був свій мікросталін я дізналася тільки з книги Шабловського. І вже тільки за це її можна називати ТОП-1 липня-2020. До речі, це вже друга прочитана у Witold Szabłowski - Author книга, з якою я буду носитися рівно як із першою і рекомендувати скрізь!

  Історії, розказані кухарами, різняться виключно деталями: в когось були свої овочі з місцевих ферм, а хтось щодня забивав своїх тварин, вирощених на місцевих фермах. У решті вони ідентичні: всі диктатори любили попоїсти, і шоп свіже, і шоп смачне, і шоп як у мами, але не з традиційного, а чужинського. І всі кухари робили дива, аби ці людські потворки залишалися задоволеними. І ні-ні, жодних проявів диктаторства вони не помітили – не було коли, вони всі у кухні. От тільки на безліч прямих питань на кшталт «хіба не помічали, що люди у цей час голодували, поки ви на одну особу виготовляли по сім перемін з різного м’яса?» кухари Шабловському не відповіли. Майже всі відмовчалися. Або спробували виправдатися – в кожного знайшлася поважна причина, а якжеж.

  Ну і знакова закономірність, вже давно виведена у абсолют: як тільки до влади приходять комуняки, то відразу пропадає уся їжа. Немає значення, у якому географічному поясі ти живеш, які в країні врожаї і чи вміють там обробляти землю. Є комуняки – їжі нема. Аксіома.

  Дійсно надзвичайна книга, справжня родзинка літа. Люди, долі, країни, ріалполітік – цілий світ через щілину кухарського приладдя. Читається легко, дякуючи невимушеній манері автора будувати розповідь і гарній роботі перекладача, який знає слово «набіл». Видавництво Старого Лева знов зробило просто прекрасне видання, яке з полиць не захочеться віддавати.

  7

  291