Рецензия на книгу
Основание и Империя
Айзек Азимов
frostov9 июля 2020 г.Середина історії
В другій книзі трилогії масштаб подій зростає. Фундації протистоять значно сильніші супротивники, що тримало мене в напрузі. Чи план Селдона буде успішним? Питання ще залишається відкритим.
В першій частині Фундація буде боротися з самою Імперією, що все ще вважає себе володаркою Всесвіту. Хоч пройшло понад два століття після смерті Селдона, але силу вона має чималу. Та й амбіції нікуди не поділися. А от у другій трапляється ситуація, що її неможливо було передбачити.
Значною відмінністю буде те, що з будовою світу автор завершує і переходить до великої сюжетної арки. Стрибки у часі залишилися, але (також трохи забігаючи наперед до наступної книги) проміжки цих стрибків зменшилися. А герої отримують більше уваги, тому їх навіть можна запам’ятати, проте вони все ще не будуть повністю розкриті.
В рецензії на “Фундацію” я писав, що в часи написання трилогії, наукова фантастика зазвичай мала малий об’єм. Собівартість буде вищою, через що менше людей змогли б її собі дозволити. Минулого вже не зміниш, але в наш час таку історію треба видавати об’єднано. Особливо коли перша частина є наче залишком першої книги, а друга — передісторія до третьої. Хоча українське видавництво тільки розвивається, тому зараз це можна пробачити.
Якщо дуже коротко: так само цікаво читати, що спонукає взятися за фінал.
3427