Рецензия на книгу

• 

  Аноним5 июля 2020 г.

  Продовжую заповнювати пробіли в класичній літературі. Хто не знає про Гамлета? Про бути чи не бути, про бідного Йорика, про Гільденстерна і Розенкранца? Хто не чув хоча б краєм вуха про сатиру Подерв'янського на Гамлета? Коли я побачила це чудово ілюстроване Владиславом Єрком видання українською мовою, перекладене Юрієм Андруховичем, я вирішила: час прочитати Гамлета настав.

  Сама не знаю чому, але я думала, що це буде щось розважальне, веселе. Але ні. Все ті ж питання, що турбували людство і 1000 років тому, і актуальні й досі. Вірності, відданості, щастя, кохання. Хоч це і п'єса, але все ж герої гарно прописані, відчуваєш їхні характери і роздумуєш над їхніми вчинками. Королева - зрадниця чи закохана жінка? Гамлет - божевільний чи зраджений син свого батька? Лаерт - мстивий і жорстокий чи втратив надію і найдорожче? Було зовсім не нудно, і тепер час подивитися якусь гарну театральну постановку або екранізацію.

  6

  504