Рецензия на книгу

• 

  Romashka2820 февраля 2012 г.

  "Хто володіє запахом, той володіє серцями людей" (с) Патрік Зюскінд

  
  

  Є книги, після прочитання яких я спокійно кладу їх далеко на поличку в шафу і забуваю про них. А є інші - до яких я подумки повертаюсь час від часу, продовжуючи аналізувати. Такою книжкою виявився роман Патріка Зюскінда "Запахи" або по- іншому "Парфуми. Історія одного вбивці". Почуття, що охопили мене після прочитання цього твори дууже незвичайні і неоднозначні.

  Текст пропитаний ароматами, феромонами, смородом. Запах є на кожній сторінці. Ти вдихаєш той аромат слів і вже нічого нема навколо, ти повністю поглинута читанням. Автор - справжній ювелір у світі парфумера.

  Послідовно, крок за кроком, письменник проводить через роки життя головного героя Гренуя, слідуючи його, прямо скажемо, нелегкої за всіма мірками, долі, розкриваючи його незвичайний талант і, в той же час, нелюдську, часом жахливу сутність. Якщо не концентруватись на особистості Гренуя, то це дійсно історія одного вбивці. Звичайного маньяка, який проте володіє геніальними можливостями. Але особисто для мене це книга про самотність. Нерозуміння і неприйняття в світі, бо не такий як всі. Нездатність адаптації до життя зі світом.

  Не менш вражаючим і захоплюючим є одноіменний фільм режисера Тома Тиквера. Що я можу сказати, дуже близька до тексту екранізація, акуратно перенесені зі сторінок на екран всі важливі моменти. Сподобалась красива картинка, передача запахів, приємний голос за кадром. Вдало підібрана музика, що супроводжувала епізоди. Неперевершена гра акторів. Вуха і очі залишились довольними. Трохи моторошно було спостерігати деякі моменти, які читаючи книгу тільки уявляла, але воно того варте. Ще одним мінусом була неоправдано затягнута кінцівка, яка не справила на мене жодного враження. В загальному, моя оцінка 9 з 10.

  Фільм чудовий, але книжка пахне краще.

  20

  4,7K