Рецензия на книгу

• 

  mihas719 февраля 2012 г.

  Читав Швейка в перекладі Масляка, і дуже сподобався цей переклад, читалося легко.
  Загалом на мою думку читати Швейка потрібно потрішки, розтягуючи задоволення, тому що там настільки велика концентрація гумору і сатири, стьобу, що з часом здаватиметься гумор однотипним - проїдатиметься. Це так само, як дивитися багато годин комедійні програми чи довго читати анекдоти - набридає, проїдається. Тому потрібно читати по трішки - дозовано, смакуючи, а не залпом як деякі книжки.
  Сама форма розповіді Гашека легка і проста, що дозволяє дуже добре уявити ситуацію про яку йде мова, а героїв - як простих дядьків, кожний із яких колоритний по своєму, із своїми тараканами в голові.
  Гашек вдало в сатиричній формі описує соціальні проблеми і людські вади, як то розкрадання майна, ідіотизм вищого начальства і їх наказів, ненажерливість, алкоголізм, скупердяйство, обман, крадіжки...
  І читаючи дивуєшся наскільки актуальні питання піднімаються, так би мовити як із життя.
  Самі кумедні герої ненажера Балоун, охотник Марек, поручник Дуб із своїм короним:
  

  
  

  Ви мене не знаєте! — лементував поручник Дуб. — Ви, можливо, знаєте мене з доброго боку, але чекайте, ви мене тепер упізнаєте й з поганого боку

  
  

  Отто Кац - військовий священик який впивається як свиня, і коли Швейк прийшов його забирати пяного, той

  
  

  Що вам потрібно? - спитав фельдкурат, зробивши марну спробу зсунутися по стіні й сісти на підлозі. - Хто ви такий?
  

  • Насмілюсь доповісти, - відповів Швейк, притискаючи фельдкурата до стіни, - я ваш денщик, пане фельдкурате.
  • У мене немає ніякого денщика, - насилу промимрив фельдкурат і зробив нову спробу звалитися на Швейка. - Я не фельдкурат, а свиня, - признався він із щирістю пияка, - пустіть мене, добродію, я вас не знаю.

  
  Далі Отто Кац поводився як справжній пияк із життя, співав...
  

  
  

  За хвилину, однак, йому знову світ замакітрився, і, звернувшись до Швейка, він спитав, примруживши одне око:
  

  • Як ся маєте, шановна пані? Виїжджаєте кудись на дачу? - В очах у нього двоїлося, і після короткої паузи він докинув: - Зволите мати дорослого сина? - І показав пальцем на Швейка.
  • Сядеш ти каменем чи ні? - визвірився на нього Швейк, коли фельдкурат спробував вилізти з ногами на Сидіння. - Думаєш, я тебе не навчу порядку?

  
  Фельдкурат затих і маленькими свинячими очицями почав дивитися з дрожок на вулицю, ніяк не розуміючи, Що, власне, з ним діється.
  А далі, вже цілковито втративши розум, звернувся до Швейка і тужливо сказав:
  

  • Пані, дайте мені перший клас, - і зробив спробу спустити штани.
  • Зараз же застебнися, свинюко! - гримнув Швейк. - Тебе вже знають усі візники, ти вже раз обригав усе, а тепер ще й таке вигадав. Не думай, що тобі знову удасться не заплатити, як торік.

  
  Жаль звичайно, що Гашек не встиг дописати Швейка до кінця, саме в кінці один із самих смішніших епізодів із поручником Дубом і кадетом Біглером і хотілося б продовження.
  На даний момент, для мене "Пригоди бравого вояка Швейка" найкраща гумористично- сатирична книжка яку я читав.

  7

  78