Рецензия на книгу

• 

  tatianazhuzha19 мая 2020 г.

  Мордою, мордою тицяти лаптєногих у цю книгу. І шоб читали, як я: з корвалолом в одній руці та з тазиком у другій. І щоб ридма ридали, щоб нудило їх, щоб очі виїдало те, що вони наробили на нашій землі. І кіно зняти й на безкінечний репіт поставити в їх зомбоящик - з усіма згвалтованими дітьми, мертвими жінками, з вирвами замість домів.

  Я не можу, в мене вдруге в житті настільки фізіологічна реакція на книгу, перша була після "Нюрнберзького процесу", який я читала десятирічною дитиною і мене так само вивертало. Я спустошена, виплакана й розлючена.

  Чи погорить колись та вата в головах? Чи буде каяття? Чи буде божа кара й людський суд?

  Проклята країна. Щоб ви повиздихали, смердюки рашистськи. Щоб ви повиздихали.

  25

  2,6K