Рецензия на книгу

• 

  Jastinnne28 января 2012 г.

  Десь близько тижня, майже щодня о певній годині (коло обіду), в моєму домі вимикалися комп ютер, телевізор, і інші прилади зв язку з сучасним світом і відкривалася книга "Великі сподівання". Діккенса не можна читати похапцем , коли все навколо відволікає і намагається вас витягти з його епохи, ні , його треба відчувати , переживати все разом з героями. У Великих сподіваннях розгорнулася історія стрімкого злету і такого ж стрімкого падіння героя, але насправді, це історія про дорослішання. Піп лише втративши все зрозумів, що власне щастя потрібно будувати самому, власним розумом і руками , і його не можливо купити за чужі гроші. Та головними тут є почуття, як же сильно, без тями ,до самозречення кохав Піп! Лиш такі почуття можуть звільнити і виправдати всі гріхи коханої людини .

  10

  55