Рецензия на книгу
Дэвид Копперфилд
Чарльз Диккенс
Аноним30 апреля 2020 г.Історія довжиною в життя
Поки я читала цю книгу, мені здалось, що пройшло не тільки життя самого Копперфілда, а й моє власне. Це було так довго (якщо не помиляюсь, більше двох тижнів). Читала в електронному форматі, потім почала слухати аудіо (більше 37 годин у прискореному темпі). Так і подолала цей товстунець. Чесно кажучи, слухати було значно цікавіше, все завдяки чудовій начитці В’ячеслава Герасимова.
Центральна постать книги, очевидно ж, сам Девід Коппферфілд. Ми дізнаємось, як герой народжується і як він проживає свої чи не останні дні. Не думайте, що цей автобіографічний роман Дікенса є нудним, адже життя Копперфілда сповнене найрізноманітнішими й найдивовижнішими подіями. На кожному етапі життя Девіда з’являються персонажі, які всіляко впливають на його долю, потім вони відходять на задній план, згодом знову неочікувано «вриваються» на життєвий горизонт головного героя. Часом дивувалась, як автор переплітав долі різних людей і викручував сюжетні лінії.
У романі автор порушує низку важливих проблем:
• Життя та смерті;
• Взаємовідносин у сім’ї (батьки-діти; різні покоління);
• Багатства та бідності;
• Добра та зла;
• Кохання та дружби.І ще всього можна нашукати, книжка об’ємна та глибока, тому є де «покопатись» і відкрити щось нове для себе. Я вважаю, що до цього тексту Дікенса треба «дорости» і бути готовими, що ця мандрівка буде складною, проблемною, але дуже пізнавальною.
Щодо динаміки читання «Девіда Копперфілда». Перша третина була настільки захопливою, що після кожного розділу мені хотілось сидіти й роздумувати над життям, не могла не захоплюватись автором, його стилем, мовою. На середині книги сталась якась чорна діра. Мене почали дратувати певні персонажі, дії головного героя, його «сліпота» на очевидні речі. Ближче до кінця динаміка повернулась, почали випливати цікаві деталі, герої повноцінно розвиваються і розкриваються. У кінці здавались всі такими рідними, що розумієш – читала не дарма!
А ще чекала виходу нової кінострічки за «Девідом Копперфілдом», яка мала побачити світ у травні, але карантин вніс свої корективи. Сподіваюсь, що все-таки її побачу.
7568