Рецензия на книгу

• 

  sireniti26 апреля 2020 г.

  Бесконечно загадочная история

  Є дитяча література, з якої виростають. Ця книга точно не з таких. Її і дитячою можна назвати тільки тому, що це казка, але, скажу я вам, тут не всякий дорослий розбереться, що до чого, мовчу вже про дітей.

  «Нескінченна історія» - книга моральна з першого і до останнього слова. Не вкради, не обмани, будь собою, приходь на допомогу ближньому. Будь мужнім, чесним, хоробрим, але не забувай про скромність. Пам‘ятай про минуле, бо без нього майбутнє ніщо. Цінуй друзів, бережи родину, шануй сімейні цінності.
  Тут кожна дія - нагадування про одну із моралей. Ніщо не робиться просто так, все ніби чомусь присвячується.

  Автор використовує хороший прийом - книга в книзі. Один з головних героїв читає книгу про незвичайну країну Фантазію, в якій захворіла головна чарівниця - Дитинна царівна, і ії треба будь-що рятувати від невідомої недуги, адже від її здоров‘я залежить доля самої країни.
  Бастіян читає про пригоди Артею і щастедракона Фурхура і захоплюється їх мужністю і наполегливістю. Але настає момент, коли йому теж прийдеться прийняти важливе рішення - залишатися пасивним наблюдачем, чи самому стати героєм, не просто героєм книги, а справжнім героєм. Перше ж його рішення показує суть хлопчика. Він засумніваався. Всі його дальшій дії - для мене уже як наслідок.

  Скажу чесно - мене неймовірно злив Бастіян. Ні, не з першого разу. Але в якийсь момент я зловила себе на думці, що цей хлопець неймовірно чванькуватий і великий зазнайко. Не знаю, чи задумувався він таким спочатку, навряд чи, але врешті став одним із самих неприємних літературних персонажів. В якийсь момент я навіть закривала книгу, так сильно мене злили дії цього самовпевненого хлопчика.

  Але перемогла сама історія. Адже вона не просто нескінченна, а дуже і дуже загадкова. Все в ній непросто з самого початку. Від моменту, коли Бастіян випадково краде книгу у крамниці, до того часу, коли він знову повертається туди з повинною.
  І ось тут на все дивишся по-іншому. Це і справді історія, якій немає і не буде кінця. Це біг по колу, але у кожного своя дистанція, і своя мета. Добігти б.

  Перевод.

  Есть детская литература, из которой вырастают. Эта книга точно не из таких. Её и детской можно назвать только потому, что это сказка, но, скажу я вам, тут не всякий взрослый разберется, что к чему, молчу уже о детях.

  «Бесконечная история» - книга моральная с первого и до последнего слова. Не укради, не обмани, будь собой, приходи на помощь ближнему. Будь мужественным, честным, храбрым, но не забывай о скромности. Помни о прошлом, потому что без него будущее ничто. Цени друзей, береги семью, чти семейные ценности.
  Здесь каждое действие - напоминание об одном из нравоучений. Ничто не делается просто так, всё как-будто чему-то посвящается.

  Автор использует хороший прием - книга в книге. Один из главных героев читает книгу про необычную страну Фантазию, в которой заболела главная волшебница - Детская царевна, и ее нужно спасать от неизвестной болезни, ведь от её здоровья зависит судьба самой страны.
  Бастиян читает о приключениях Артею и дракона счастья Фурхура и восхищается их мужеством и настойчивостью. Но наступает момент, когда ему тоже придётся принять важное решение - оставаться пассивным наблюдателем, или самому стать героем, не просто героем книги, а настоящим героем. Первое же его решение показывает суть мальчика. Он засомневаося. Все его дальшие действия - для меня уже как следствие.

  Скажу честно - меня невероятно злил Бастиян. Нет, не с первого раза. Но в какой-то момент я поймала себя на мысли, что этот парень невероятно чванливый и большой зазнайка. Не знаю, задумывался ли он таким изначально, вряд ли, но в итоге стал одним из самых неприятных литературных персонажей. В какой-то момент я даже закрывала книгу, так сильно меня злили действия этого самоуверенного мальчика.

  Но победила сама история. Ведь она не просто бесконечная, а очень и очень загадочная. Всё в ней непросто с самого начала. От момента, когда Бастиян случайно крадёт книгу в магазине, до того времени, когда он снова возвращается туда с повинной.
  И вот здесь на всё смотришь по-другому. Это действительно история, которой нет и не будет конца. Это бег по кругу, но у каждого своя дистанция и своя цель. Добедать бы.

  58

  2K