Рецензия на книгу

• 

  Аноним23 апреля 2020 г.

  700+ сторінок, які розказують про важливість:
  

  • сексуального виховання,
  • відвертості,
  • чіткої артикуляції та обговорення власних почуттів та фізичних потреб із близькою людиною.

  
  А також про те, що кожне, навіть невеличке селище, яке хоче, аби у ньому жили щасливі, здорові та веселі люди, обов'язково має десь поставити кіоск інтим-шопу

  Ну добре, пожартували та й годі. Насправді, це ще один закритий мій давній гештальт, з якого нарешті не дме.

  Книжка-бразильський карнавал, який завжди із тобою. Яскравий, повнокровний, і аж занадто перенасичений героями, які не припиняють ритмічні рухи сторінками туди-сюди. Кохаються, сваряться, миряться, співають, грають у рулетку, знов кохаються, знов сваряться, обмінюються рецептами обідніх страв та заклинань для місцевих божків та підбожків. Книжка, у якій просто живеш.

  Якби сцену із тим, як Флор згадує пестощі свого чоловіка у перемішку із надиктовкою кулінарного рецепту, написав не Жоржі Амаду фігзна вже коли, а який-небудь сучасний український письменник, то його б обов'язково включили у номінацію на "Золотий хрін". Шкода, що вже явно не вийде провернути таку собі підступну провокацію адже цей роман хріно-жюрі явно читало й не раз, і навіть якщо знайдеться достатньо авантюрний автор, який би зголосився копіпейстнути у свій роман цю сцену, його б викрили і досить швидко.

  Окрема палка подяка Видавництво Старого Лева за якість книги. На мене підозріло косились у транспорті, коли я її щоразу нюхала на кожному розвороті і гладила. Це справжня норкоманія, знаю, але не могла зупинитися

  0

  84