Рецензия на книгу

• 

  unintended_mmm22 апреля 2020 г.

  «Колгосп тварин! Колгосп тварин,
  Ти веди нас до кращих змін!

  ⠀
  Орвелл – найкращий політичний письменник, якого мені доводилось читати. Його образи завжди влучні, а теми – соціально болючі. І «Колгосп тварин» - не виключення. Це алегорична повість-антиутопія, яка передувала культовому роману «1984». І це передування відчувається тут у всьому.
  ⠀
  Отже, в нас є ферма «Садиба». Звичайна собі ферма з усіма тваринами, які зазвичай присутні на фермі. Але одного дня все змінюється. Тварини збираються на таємний мітинг і вирішують, що настав їм час звільнитися від гніту людей, які їх не догодовують і лиш змушують важко працювати. І стається повстання, як має бути - з визначальною битвою (яка, до речі, пізніше отримає назву «Битва під Корівником»). І тварини в тому повстанні перемагають. І починають будувати своє, ідеальне, суспільство. Здогадуєтесь? Всі тварини тепер рівні, вся праця та їжа також – порівну. В них нова назва: тепер вони «Колгосп тварин», в них свій гімн і сім основних настанов, які зводяться до одного – тварини добре, люди – погано. О, і найголовніше - керують ними свині! Свині, які не можуть поділити владу між собою, чомусь живуть в будинку фермера і змушують всіх інших тварин тяжко працювати заради добробуту їхнього колгоспу.
  ⠀
  І ніби всіх все влаштовує. До якогось часу. Поки не починаються трансформації за звичним сценарієм: поділ влади, таємне доповнення до настанов, залежно від потреб і бажань "влади", заборони заперечувати "старшим" ( серед рівних, звичайно), витягування признань зі "звичайних" тварин у нескоєних злочинах…і далі за класикою. Отже, рівність-рівністю, але деякі таки рівніші за інших. Неважко здогадатися, чим це все закінчується.
  ⠀
  В одній маленькій книжці ми бачимо і революцію 1917 року з брехливими обіцянками, і розкуркулення, і арешти, і репресії та розстріли, і голодомор, і тих, хто чомусь значно «рівніший» за інших. І ось вона в повній мірі – картина "ідеального" суспільства.
  ⠀
  Такі твори актуальні у всі часи, бо змушують задуматися про шляхи, якими ми йдемо. І згадувати повчальні уроки минулого кожен раз, коли шлях хоче завести не туди.

  13

  2,8K