Рецензия на книгу

• 

  Valeriia_Ryzhavska3 апреля 2020 г.

  Треба бути надзвичайно обережним, коли вплутуєшся у справу, про яку всі воліли б забути.

  Друга книга автора в моїй бібліотеці. Напевно, якби я прочитала її першою, враження були б набагато позитивнішими.
  Я люблю читати історії таємничих зникнень і цікавих розслідувань, про "скелети в шафах", люблю відчуття при читанні, неначе тільки для мене відкривається темна таємниця ззовні щасливого героя. В цій книзі могло б бути це все, і я думала, що так і буде, зважаючи на об'єм і на анотацію.
  Та, як люблять зараз говорити всі, щось пішло не так. Найголовніше, незрозуміло в який момент. Бо і герої мені від початку сподобались, і сюжет зацікавив, і манера оповіді ненав'язлива, читається легко.
  Абсолютно в кожного героя є своя історія, яка розпочинається задовго до початку подій, описаних в романі. І кожен має таємницю, або і загальновідомий факт з біографії, про який оточуючі згодні мовчати. Зникнення журналістки Стефані стає ключем до орфейської скриньки Пандори.
  Чому мені не "зайшла" ця книга:
  1. Надлишок подій, інтриг, злочинів. Ближче до фіналу промайнула думка, що потрібно було записувати всіх героїв, малювати стрілочки між декотрими, щоб запам'ятати зв'язок і вплив на головну сюжетну лінію.
  2. Забагато цих самих сюжетних ліній. Для мене дійсно цікавими були 3 лінії(Стефані, Джесс і Наташа, Дакота), і ще одна, що спочатку зацікавила, а в фіналі роздратувала (Берґдорф і Аліса).
  3. Розповідь про події нагадувала документальний роман. Тобто, виклад подій, здогадок, розмов..все те, що на поверхні. Не вистачило розкриття характерів, душевного і емоційного стану. Можна й пояснити цей нестаток кількістю персонажів, бо якби розкривати внутрішній світ кожного, то таких книг потрібно було б хоча б дві.
  4. На останній частині інколи виникало відчуття, що автору треба було пошвидше завершити роман, бо якось квапливо і збито почали розвиватись події.
  Мені здається, що всі події, описані в цьому романі можна розділити на дві чи, навіть, три окремих історії. Вийшло б точно цікаво, бо як не крути, задум і потенціал кожної проблеми, кожної особистості величезний, йому потрібен розвиток.
  Незважаючи на мінуси цієї книги, часу, потраченого на неї, зовсім не шкода. Я все одно залишаюсь в захваті від таланту Жоеля Діккера, і буду купувати його книги далі.   
  
  
  ( моя рецензія з yakaboo.ua)

  4

  134