Рецензия на книгу

• 

  katyflower27 декабря 2011 г.

  Володимир Лис сучасній український письменник виходець з Волині народжений у 1950 році, який одночасно є драматургом, прозаїком та журналістом та продовжує свою творчу діяльність навіть зараз. Один з його останніх романів, який вийшов у світ у 2010 році, «Століття Якова», здобув Гран-прі конкурсу "Ґранд-Коронація" в рамках конкурсу рукописів "Коронація слова" в 2010 році. В журі того конкурсу була письменниця Оксана Забужко, яка написала в передмові до роману: "Направду добра книжка".
  В цьому романі головний герой, Яків Мех, доживаючи до свого 100 ліття, переповідає історію свого життя сповненого любовних перепитій, помилок та страждань: життя на Поліссі, службу в польській армії, німецький полон, службу в армії радянській, убивство дружини і дітей. Цим і пояснюється назва твору: в історії описуються визначні та важливі для історіє події кожного періоду існування нашого світу, так в цьому романі описується століття, але не з точки зору загальної людської історії, а відносно Якова, описується його індивідуальна історія, притаманна лише йому.
  Яків є центральним персонажем твору, але не зважаючи на це, автор не зациклюється на оповіді лише про нього. В цьому романі ми можемо спостерігати життя чотирьох поколінь сімейства Меха: його батьки, він сам, його діти та внуки. Яків – член родини, який пов’язує всі покоління, який репрезентує історію їх роду.
  Центральною проблемою роману є побудова взаємовідносин між батьками та дітьми і між людьми загалом. Любов, жаль, співчуття, потреба захисту людей – все це впливає на наші дії. Для Якова основною потребою в його житті є любов та прив’язаність, все це спостерігається у його відносинах з жінками, дітьми та навіть з чужою людиною, яку він зустрічає наприкінці свого життя,- наркоманкою.
  Яків – щира людина, яка легко відкриває своє серце, але на своєму віку декілька разів переживає зраду від коханих жінок, він вже майже розчаровується в коханні, але життя повертається до нього світлою стороною.
  Відносини між людьми – це така складна і непередбачувана річ, і це чітко показується в романі «Століття Якова». Іноді прив’язаність та намагання допомогти знедоленій людині можуть нашкодити відносинам між рідними людьми, або ж навіть відношення рідної душі може завдати таких ран, які будуть загоюватися все життя.
  Дуже цікавою є організація тексту, оскільки тут переплітається два часи, теперішній і минулий, події, які відбуваються з героєм в сьогоденні наштовхують його на роздуми про його минуле. Читаючи текст ми можемо чітко бачити межі між різними світами героя. Слід зазначити, що плинність подій з глибин пам’яті письменник подає хронологічно (юність, зрілість, старість), а сама розповідь вільно перетікає з одного часу в інший.
  Ми також спостерігаємо перехрещення індивідуальної історії зі світовою (описуються 30-і – 40-і роки XXст.), що відсилає нас до жанрової різнобічності цього роману. Це водночас роман жанру родинної саги, історичний роман, в деяких моментах любовний і навіть соціально-психологічна драма. В той самий час він насичений численними несподіваними подіями, що викликає інтерес читача та не залишає його байдужим.
  Протягом свого життя Якову Меху довелося побачити багато жахливих ситуацій: репресії, вбивства невинних людей, жертву наркоманії і т.п. Така насиченість інтригованими моментами робить роман цікавим та стимулює до його прочитання.
  Говорячи про лексичне навантаження тексту слід зауважити, що текст багатий на діалектизми «їден, куперація, зновика, пощитала, фершалка, дохтурка, не тра, зара, типерка, тильки, влюбетися, заштрик...», польські слова «жолнеж (солдат), позостає (відстає),кубіта (жінка), менщизна (чоловік), до відзення (до побачення) », кумедне поєднання російської та української мови (написання російських слів українськими літрами) «…Нє лєчєнієм своім, а хотя і за ето спасібо…» , також присутні жаргонізми «мачо, бля, хрич, здохнеш». На початку важко одразу ж звикнути до такої лексичної насиченості, це може уповільнити прочитання роману, може навіть ускладнити його розуміння, але потім звикаєш і насолоджуєшся гарним текстом.
  Також, не зважаючи на тяжку лексику роману, Володимир Лис зумів зробити текст легким для прочитання, виклавши більшість подій за допомогою діалогічного мовлення та не перевантажуючи текст психологічними роздумами.
  Цей роман може зацікавити будь-якого читача, оскільки він насичений різноманітними подіями на будь-який смак. Тут є і історії кохання, описуються історичні проблеми, а також сучасні суспільні проблеми, наприклад наркоманія, проблеми сім’ї та відносин, проблеми вибору, зрада заради спасіння дорогих тобі людей і багато іншого.

  9

  227