Рецензия на книгу
Жива і скошена тече в мені трава
Анатолий Кичинский
Delavan21 марта 2020 г.Відкриваєш збірку - і на тебе ллє лірика, ніжність і світло.
І вірші ці - не вірші, а сама квінтесенція любові і суму, сонячних зайчиків і осіннього дощу, пам`яті і сну...
І, здавалося б, мільйони слів сказані і написані про любов до батьківського дому, кохання до жінки, природу дощу або сіль Сивашу, а як це захопливу звучить в устах Автора!
Натхненно. Справжньо. Монументально в своїй простоті й в ній же глибоко.
Вірші десь з 2000-х відрізняються більш піднятими гострими темами хиба громадськості, але без навіженого псевдо-патріотичного роздирання сорочок.Я в повному захваті.
... А з`явитись на білий світ
було варто хоча б задля того,
аби хоч би на мить осліпнути
від усмішки щастя земного.9149