Рецензия на книгу

• 

  EslavaSabio15 марта 2020 г.

  Забудьте про вишуканість та глянець (і про трупи моделей теж), відкладіть у бік «Бомбікс Морі» (і думки про випотрошене тіло) та врешті-решт залиште брудну літературну тусовку та інтриги. Час спускатись на самісіньке дно життя: поближче до жорстокості, несподіваних переворотів, брехні, лицемірства та розорення.

  Пригоди Корморана Страйка та Робін Еллакот продовжуються. З кожною частиною серії події стають похмурішими, заплутанішими, серйознішими ( майже як і в «Гаррі Поттері»). Як то кажуть: «C'est La Vie». Але я не хочу акцентувати увагу на тому, що коїться в книжці (про сюжетну канву). Хочу охарактеризувати дві деталі, які й зробили цю частину (принаймні поки що) найкращою для мене.

  Вбивця. Авторка зробила просто геніальний хід, який емоційно зближує читача з вбивцею. Деякі розділи книги привідкривають завісу того, хто є насправді цим жахливим маніяком. Ба більше – книга починається з такого розділу. Ми стежимо за цією людиною, за її думками, намірами, злочинами. Упродовж історії дізнаємось, скільки всього скоїв убивця, чого від нього можна очікувати у майбутньому. Паралельно триває розслідування Страйка та Робін, які вводять у курс справи (там розчленовані тіла, вбивство дівчат, замахи на життя і ще купу всього). Але не зважаючи на те, що читач ледь не занурюється у думки вбивці, не відразу зрозуміло хто ж ця людина. Чесно кажучи, взагалі не зрозуміло, якщо не читати уважно та не звертати увагу на деталі (не хочу сильно хвалитись, але не можу не порадіти, що мені вдалось розкрити цей злочин, рідко таке трапляється). Такий прийом присутності вбивці не дасть змоги вам розслабитись, здається, що він стоїть просто за спиною.

  Трансінвалідність та акротомофілія. Незрозумілі терміни із не дуже приємними значеннями. Я навіть не те, що не чула про таке, а й не уявляла, що люди здатні до такого додуматися. Уявіть лише, існують люди, які вважають, що їм заважають їхні кінцівки, і мріють їх позбутися. Знайти хірурга, який відріже ногу, або зробити так, щоб взагалі відмовили обидві ноги. Вони вважають себе трансінвалідами. Або ще краще: деякі персони мають сексуальну слабкість до людей з ампутованими кінцівками. Це все точно психічні відхилення. І Ролінг вдало вплітає у сюжетну канву такі нетипові, але збіса важливі проблеми. Що ця жінка тільки не придумає.

  А я вже на фінішній прямій. Ось-ось дочитаю четверту частину. Ще не дочитала, а вже хочу стерти собі пам’ять, щоб прочитати все заново.

  3

  267