Рецензия на книгу
The Silkworm
Robert Galbraith
EslavaSabio6 марта 2020 г.Вийшов ненароком в мене. Точніше він тільки розпочався, але я вже знаю, що весь березень читатиму переважно детективні історії. А винуватцем цього двіжу є Ролінґ зі своїм циклом про Корморана Страйка та його помічницю Робін, який опублікований під псевдонімом Роберта Ґалбрейта. Ну просто неможливо взяти і лишити цю серію, бо хочеться прочитати вже і зараз! От тому інших жанрів цього місяця буде дуже мало. Але перейдемо безпосередньо до самої книги, другої частини пригод Корморана та Робін під назвою «Шовкопряд».
Найскладніше писати про якусь книгу із серії (особливо, коли тобі подобається ледь не все в книзі), бо постійно хочеться характеризувати все і загалом. Я не буду зациклюватись на тому, як круто головні герої розкриті автором, як мені імпонує манера подачі тексту, чи несподівані сюжетні повороти. Це і так зрозуміло. Особливо, якщо ви вже читали щось із творчості славетної Ролінґ в іпостасі Ґалбрейта.
ТО ПРО ЩО Ж КНИГА?
Про вбивство і його розслідування. Однак таке ствердження занадто поверхневе. Одного дня зникає письменник (якщо що – не дуже відомий і досить специфічний), його дружина звертається до Страйка, аби той допоміг знайти її благовірного. Здається, нічого дивного. І після розкриття нашумілого вбивства Лули Лендрі ця справа виглядає нудною та абсурдною. Саме останнє слово характеризує не лише вбивство (не можу сказати, що це спойлер, скоріше – зав’язка детективу) зниклого письменника, а й всю книгу. ВСЕ, до біса, дивне і абсурдне! Повертаючись до вбивства Оуена Квайна, себто нашого недопопулярного письменника, варто подумати про вбивцю. Кому ж таке нещастя (то я про Оуена) так могло нашкодити, що одного дня його просто «завалили»? Як завжди мільйон питань, які мучать читача упродовж 500 сторінок. Ледь не кожен підозрюваний якось пов’язаний з Квайном узами літературного життя. Кожен під підозрою. Браво Роулінг, бо я так і не второпала, хто ж був цим жорстоким вбивцею! Фінал як завжди вартий цієї книжкової цеглинки.
Друга книга мені сподобалась на дрібку менше, аніж перша. Хоч вона була й про літературу та письменницьке коло, а цю тему я люблю, все одно чогось не вистачило. Думаю, що це пов’язано з атмосферою. В першій частині вона була такою, що аж голова йшла обертом від подій. У «Шовкопряді» трішки все спокійніше. Без кіпішу (хоча події трохи трешовенькі). Не хочу говорити, що наступні частини будуть кращими (ще не можу цього знати), сподіваюсь, що як мінімум – не розчарують.
3 понравилось
181