Логотип LiveLibbetaК основной версии

Это бета-версия LiveLib. Сейчас доступна часть функций, остальные из основной версии будут добавляться постепенно.

Рецензия на книгу

The Only Story

Julian Barnes

  • Аватар пользователя
    1112892 марта 2020 г.

    "С'юзен сказала, що в кожного є своя історія кохання. І навіть якщо вона закінчується фіаско, навіть якщо вона закінчується нічим, навіть якщо вона навіть не починається, навіть уявна - від того вона не стає анітрохи менш реальною. І це - одним одна історія."

    Хочете книгу, яка розірве на шматочки, а потім складе докупи? Книгу, після прочитання якої ви проведете не один день у роздумах, навіть якщо візьметеся за щось інше? Це вона.

    Всього-навсього історія кохання головного героя Пола і С'юзен, але як прописана! Барнз препарує почуття, розглядає їх під збільшувальним склом, аналізує. Тут немає мелодраматизму, а лише глибокий психологізм.

    Деякі сторінки роману настільки сповнені болем, що він начебто витікає назовні, деякі викликають посмішку і замилування. "Одним одна історія" містить стільки мудрості, стільки печалі, але не тужливої, а вдячної.

    Сама побудова розповіді спонукає до об'єктивної оцінки написаного: якщо спочатку історію бачимо через призму "Я-Пола", у другій частині це вже більш відсторонене "Ти", а далі - "Він", віддалений оповідач. Кохання постає у ретроспективі, хоча і досі займає величезну частину серця головного героя.

    Те,що сталося з Полом, проходить лінією через все життя і навіть на схилі років чоловік не втрачає інтересу до кохання, яке поглинає інших людей - він його досліджує, намагається дійти висновків і знайти одну головну тезу, в яку б вклалась вся глибина почуття. І саме з цієї позиції спостерігача-філософа окремі частини одним однієї історії створюють цілісну картину.

    Цю книгу варто читати вдумливо, пропускаючи через себе. Вона - це кришталево чиста і глибока вода, в яку треба зануритися. Щемка подорож до глибин людської душі і людських почуттів - безперечно важливий досвід.

    12
    453