Рецензия на книгу
Dubliners
James Joyce
Аноним11 февраля 2020 г.Дублінські історії
Джеймс Джойс – видатний ірландський письменник, представник модернізму. Відомий безпосередньо завдяки роману «Улісс». Та крім цього ще два романи ввійшли до списку «100 кращих романів Новітньої бібліотеки» складеного видавництвом Modern Library. І це підкуповує. Я давно хотів познайомитись з творами цього автора. Та першою книгою виявилась збірка з 15 оповідань під назвою «Дублінці». По моєму гіркому досвіду збірки мені не особливо припадають до душі. Та все ж, зважаючи на такий рівень письменника, я сподівався що вона прийде мені до смаку.
Я помилявся.Історія виникнення збірки пов’язана з замовленням для одного журналу написати твір, не обуривши читачів. Джойс направив три твори, які не прийшлись до смаку читачам. Так як не прийшлись до смаку і мені.
Та ідея публікації цих творів залишилась. Тільки вже у вигляді збірки.Оповідання зачіпають чотири періоди - «Дитинство», «Молодість», «Зрілість», «Громадське життя».
Більша частина оповідань коротенькі. В середньому на 10 сторінок. Що мені і не сподобалось. Бо за 10 сторінок ти не встигаєш пройнятись картиною, не встигаєш подружитись з героями, не встигаєш просто щось відчути. Звичайна оповідка, яка не несе якогось посилу. На кшталт: «Один день із життя…» чи «Одно разу…». Мені було мало. Єдиний твір, який хоч трохи зацікавив мене - це останній. «Мертві». В який хоч трохи поринаєш, в якому хоч трохи перебуваєш. Який щось залишає по собі. Та й не даремно. Бо саме його і виділяють з цієї збірки. І саме по ньому знятий однойменний фільм.
Сумне оповідання на сумну тему.Інші ж не залишили по собі нічого. Прочитано – забуто. Гірке знайомство. Невдале знайомство. Та все ж «Улісса» я хочу прочитати.
А ця збірка помандрує мимо моєї бібліотеки. На жаль.
3754