Рецензия на книгу

• 

  kallisto_kyiv

  19 января 2020

  Щороку в січні я читаю нову книжку Громико. Цей рік не став винятком, і я не провтикала свіжу книжку, як торік. Якщо що, то на гуглбукз дешевше, ніж всюди. Зустріч з улюбленими героями. Читала з задоволенням, шкодувала тільки, що мало.

  Книжка продовжує події попередніх книжок. На Кассандрі, де стоїть перенесений з Землі середньовічний замок, розмістилася база з тестування і лікування зірваних кіборгів. Там панує перманентний, але веселий дурдом: нащадок барона, який жив у замку, подав позов, щоб повернути предка на історичну батьківщину, на Кассандру вилетіла спеціальна архітектурна комісія, щоб скласти акт про відсутність істотних змін у замку, делегація авшурів прилетіла налагоджувати дипломатичні стосунки, на рахунки бази наклали арешт і вони не можуть заплатити капітану міжпланетника, який привіз їм вантаж, а той від вредності вмикає їм космічний шансон на повну гучність, усі шукають скелет предка. На планету прилітають старі друзі (Женька і Джек з попередньої книжки "Кіборг і його лісник", команда з Космічного мозкоїда (попередні книжки про космоолухів), авшури), і весь час на планеті тотальний безлад, розгардіяш і божевільня. Але це все смішно і дотепно.

  Лишається одне: чекати наступної книжки, тим більше, що тема кіборгів непахана, там ще стільки всього цікавого можна придумати. Сподіваюся, авторці вони не набриднуть і вона ще напише не одну книжку про цей світ.

  2 понравилось

  126