Рецензия на книгу

• 

  Sopromat18 января 2020 г.

  "Світ не без добрих людей!"

  Так повторювала моя мати, зустрічаючи їх на своєму життєвому шляху. В романі добрих багато. Та що там (!)- майже всі.
  Останнім часом таких героїв і таких книжок меншає. Отож спочатку очікував на підступ.
  Дарма. Треба розслабитися та отримувати насолоду. Аж поки вже підуть серйозні розмови із фахівцем-психіатром...
  Мені цікаво було дізнатися про деякі жіночі вчинки, посміятися та поспівчувати ( перша тритина тексту), згадати схожу дивнувату знайому, смішну історію пошуку коханого та зберігання за ради нього цноти впродовж 20 років її життя.
  Є до чого в цій книжці присікатися: занадто швидке порозуміння з соціумом; матуся одного героя, що має серйозну хворобу та багато кішок, утримує господарство у зразковому стані.
  Сам молодий герой стокротки примірний. Дратувала його ідеальність.
  Хоч роман більше сподобається дівчатам, нам теж є про що дізнатися.
  У світі останніх заяв вчених про вірогідність наслідування рис характеру батьків, майбутнє молодої Елеанор вже не здається таим оптимістичним.
  Можливо, письменниця візьметься за детективну історію, в якій читач дізнається про жахливу історію зникнення батька?

  8

  678