Рецензия на книгу

• 

  Readeriia6 января 2020 г.

  Пуща, через яку я пробиралася три тижні

  Натрапивши на анотацію творіння Наомі Новік, яка обіцяла фолк-фентезі зі слов’янськими мотивами, я подумала ось воно! Ось те магічне та загадкове, що я так довго шукала. А в результаті що? Кожну сторінку я перегортала так, ніби вона важить тонну, та продиралася крізь невблаганну Пущу, яка є тут чи не на найголовнішим персонажем ️

  Так, вам не почулося. Весь темп книзі задавала невблаганна Пуща. Вона ускладнювала життя 2 ворожим королівствам Польні та Рос’ї, чарами заманювала людей у свій полон, а потім криваво з ними розправлялася.

  Стримати її міг лише маг Дракон, який кожні десять років отримував віджителів сусідних селищ данину у вигляді дівчині, яка мала прислужувати йому весь цей час. І якщо донині він обирав найкрасивіших/найрозумніших, то цього разу його вибір пав на Аґнєшку – нечупару та дивачку. Але саме в Аґнєшці таїлись ті чари, яким було призначено розгадати таємницю Пущі та зупинити її навіки.

  Ви можете прочитати все, що я написала вище і подумати: «Ну крутий же сюжет! Чого вона негодує?». В тому то і проблема: сюжет та задумка – круть, а ось презентація – ні. Кожної сторінки я відволікалася, мені було нудно від довгих описів Пущі, селищ, а деякі репліки та вчинків героїв відверто дратували. І якщо 200 сторінок такого я б ще витримали, то 470 – занадто.

  Але найбільша дивина була, коли я зайшла на читацькі сайти та побачила майже виключно захоплені відгуки а-ля «Найкраще фентезі останнього часу, що я читав»/ «Проковтнула і не помітила».

  Тому тут 3 варіанти:
  або фолк-фентезі це не моє
  або підкачав український переклад (хвалебні відгуки в більшості були про російський переклад)
  або я читала зовсім іншу книжку

  Вірю, що комусь ця книга зайде і досить добре. Проте, на жаль, не мені.

  0

  58