Рецензия на книгу
Возлюби ближнего своего
Эрих Мария Ремарк
Аноним5 января 2020 г.Ремарка :)
Если нам не помогают живые, - пусть помогают мертвые!І знову Ремарк… Якось вже писала, що сам автор є вже Знаком Якості. Так от, цього разу Ремарк писав знову про біженців – переселенців. Якось все очікувала зустріти на сторінках знайомого Равіка, але на диво – Його там не було. :)
Позитивний момент, як на мене. :) Це ж не Тріумфальна арка в кінці кінців! :)Завдяки даній книзі вирішила скласти свій рейтинг прочитаного в Ремарка:
- Жизнь взайми,
- Искра жизни,
- Тріумфальна арка,
- Время жить и время умирать,
- Возлюби ближнего свого,
- Ночь в Лиссабоне,
- На заводному фронті без змін,
- Історії кохання Анетти. Публицистика.
Дана книга змушує задуматися над іронією долі в житті. Можна спокійно народитися в країні - не в той час, і не в тому місці. Коли в тихе мирне життя вривається війна. А проте, герої книги встигають і знайомитися, і закохуватися,- і просто існувати.
Перехід кордону героями сприймається, як річ Дуже звичайна. От до чого призводить час та ситуація….
А на завершення – вони просто хотіли жити, як і ВСІ люди навколо. Хотіли мати роботу, дах над головою, теплий затишний куточок.
Окремий момент – це Позитиф в іронії. Ремарк зупиняється на кумедних моментах – чи коли згадує про жарену курочку, чи коли описує діалог у поліції.6642