Рецензия на книгу

• 

  Аноним28 ноября 2019 г.

  Остання книжка в рамках челенджу для рубрики "Хіт цієї осені". Нова книжка Харарі, про яку всі довго й обурено говорили, бо в перекладі для Росії замінили частину тексту. Ту, де автор розповідає про анексію Криму і брехню Путіна. Я вже читала попередню книжку Харарі, тож навіть не було питання, чи читати цю. У нас є паперова книжка, але я страшенно повільно читаю нонфікш на папері, тому купила собі ще аудіокнижку від абук, і слухала з задоволенням, і якщо треба було щось перечитати-переосмислити, зазирала в паперову.

  У 21 розділі автор роздумує про важливі питання сьогодення і майбутнього. Про роботу і майбутні робочі місця. Свободу і як Великі Дані будуть нас у майбутньому контролювати. Про націоналізм, релігію, імміграцію. Чи такий страшний тероризм, як нам усім здається. Що буде з богом і вірою, чи зможуть вони вижити в світі майбутнього. Про незнання, справедливість і наші уявлення про них. Про пост-правду, тобто фейкові новини, які все більше поширюються і шкодять. Та чи є це породженням сьогодення? Про реальність наукової фантастики, актуальність освіти і сенс життя.

  Друга книга, Homo Deus здалася мені більш гострою і влучною. Тут теж є цікаві думки, але і багато роздумів, припущень автора. Тож для знайомства з Харарі я би запропонувала все-таки Homo Deus, а цю читати як продовження. Першу книгу, Sapiens, ще планую прочитати.

  4

  251