Рецензия на книгу

• 

  kallisto_kyiv10 ноября 2019 г.

  Одним з завдань осіннього бінго був лауреат Букера. Багатьох вже читала, інші нецікаві, вирішила почитати Англійського пацієнта. Невелика меланхолійна книжка.

  Спершу нічого не зрозуміло. Дівчина-медсестра Хана і безіменний обгорілий пацієнт на замінованій розбомбленій італійській віллі біля Флоренції. Хто вона і чому не пішла нікуди? Чому не залишила його? Хто він такий? Чому нічого не пам'ятає? Війна скінчилася, але вона досі живе в людях, які не можуть наважитися перегорнути цю сторінку і почати жити новим життям. На віллу приходить чоловік, який знав Хану до війни. Людей розкидало по світу, сім'ї знищено, соціальні зв'язки розірвано, і знайомі з минулого життя видаються острівцями безпеки. Так Караваджо приєднався до їхньої дивної маленької компанії. Сапер-сингх Кіп оселився в саду. Він живе в наметі, їсть окремо, вдень розміновує околиці, ввечері повертається на віллу. Він тримається насторожено, та з часом між ним і Ханою щось зароджується.

  Всі вони спотворені війною, війна зруйнувала їхні життя. Кожен має знайти відповіді на питання: як жити далі? Як зібрати докупи понівечений світ? Хтось отримає відповіді швидко, комусь знадобиться ціле життя.

  Загадковий англійський пацієнт нічого не пам'ятає про себе. Ні хто він, ні що з ним трапилося. Або може понад усе хоче про це забути. Та його життя догоряє, а спогади приходять яскраві, мов картинки, і він день за днем розповідає свою історію. Історію кохання і невблаганності війни.

  Ця книга з тих, де спершу нічого не зрозуміло, а цілісна картинка продовжує добудовуватися вже після того, як перегорнеш останню сторінку. Некваплива сумна історія, про те, яким мінливим і несправедливим буває життя.

  1

  151