Рецензия на книгу
Nymphéas noirs
Michel Bussi
Readeriia29 сентября 2019 г.Ох, ці французи
Не знаю як, але мені легко здогадатися, що книгу написано французом, навіть якщо я не бачу імені автора. От є в них якийсь свій стиль, можна сказати й шарм. Марк Леві, Гійом Мюссо, Аньєс Мантен-Люган - їх дуже легко впізнати. А тепер до цієї команди долучився і Мішель Бюссі.
Перед нами 3 жінки: дівчинки-художниця, молода чарівна вчителька й старенька пані, яка бачить і знає все. Усі вони живуть у маленькому містечку Живерні, яке відоме тим, що стало джерелом натхнення Клода Моне для його видатних «Водяних лілій»
Історії цих трьох зовсім різні, проте щось їх об`єднує. Але що? Вбивство, яке змінило стан речей у мирному містечку? Любов до мистецтва? Загадкові картини Моне, які, за чутками, приховано від людських очей?
Перші сторінок 200 я читала без великого запалу. Так, цікава історія, захопливі описи краєвидів Живерні та невеликий екскурс у епоху імпресіоністів з особливою увагою на Моне. Гарно прописані персонажі та інтрига, яка поволі закручується.
Однак потім все різко змінилося. Три фрагменти почали складатися докупи, та не вистачало останнього, який стане ключем до розгадки. Що поєднує ці історії? Відповідь крилася в останніх 100 сторінках, які я проковтнула одним махом. Мішель Бюссі просто взірвав мені мозок цією розв’язкою! Не знаю, який потрібно мати «нюх», аби про все здогадатися завчасно.
Перегорнувши останню сторінку, я зрозуміла, що по щоках котяться сльози. Я була в захопленні! Тут я знайшла і детектив, і любовну історію, і загадку, і красу.
І повертаючись до початку, все, що хочеться сказати про цю книгу:
Ох, ці французи
8362