Рецензия на книгу

• 

  Demetrios28 сентября 2011 г.

  Початок мені не сподобався. Хоч у дитинстві східні казки я сприймав нормально (однак перевагу все одно надавав західним), деякі навіть подобалися, одначе згодом якось втратив до цього інтерес. Утім, бажання прочитати продовження чудового "Мандрівного замку" перевершило нинішню нелюбов (сподіваюся оказіональну) до східних казок. Коли в тексті з'явилася принцеса, я вже цілковито захопився читанням, мені роман став здаватися навіть кращим за попередній. Та далі, коли герой починає шукати принцесу... це було дуже й дуже нудно і розтягнуто. Читалося вкрай повільно. Тільки під кінець все знову ожило і розв'язка вийшла ще феєричнішою, ніж у "Мандрівному замку".

  Вінн Джонс добре закручує сюжет і навантажує його різніми взаємопов'язаними подіями - у більшості випадків це добре, однак іноді перенасичує його і робить занадто вже надуманим і неправдоподібним. Звичайно, для казки це припустимо, та все ж краще б не переборщувати. Таким чином - книга не шедевр, та все ж дуже й дуже непогана.

  9

  28