Рецензия на книгу
The Goldfinch
Donna Tartt
EslavaSabio19 сентября 2019 г.Історія, яка перевернула мій світ.
Історія, за яку я так довго боялась взятися. Вона як шедевр, до якого не знаєш з якого боку приступитися. Однак це щось більше, аніж шедевр.
Наше життя складається з невипадкових випадковостей. Іноді ми опиняємось в (не)потрібному місці в (не) потрібний час. Так і склалося з малим хлопчиком Теодором Декером, для якого один день став початком кінця або кінцем початку. Під час вибуху в музеї він втрачає найдорожче – маму, натомість в його руках опиняється її улюблена картина, яку вдалося врятувати. «Щиголь» Карела Фабриціуса. 1654 рік. Маленька пташечка, втілена геніальним голландським митцем на полотні. Картина, яка тримала на цьому світі Тео, але водночас створювала проблеми й наражала на постійну небезпеку.«Краса змінює суть реальності». Краса є навіть там, де важко в це повірити. З цієї книги можна стільки дізнатись про мистецтво: ви впізнаєте не лише знайомі імена, а й захочете однозначно побачити їхні картини. Ну хоча б загуглити, як вони виглядають. А ще антикваріат. Це ремесло стало для мене справжнім відкриттям. Як створюється маленька ніжка до старовинного стільчика, як з декількох речей можна створити щось нове, але пасуватиме воно до інтер’єру, припустімо, XVIII сторіччя. І не варто забувати про класичну музику, що вчувалась крізь сторінки роману.
Я закохалась в головного героя. Його вчинки зовсім не ідеальні, думки часто безглузді, необґрунтовані. А ще можна додати психічну неврівноваженість (ну іноді це точно простежується), багато наркоти, випивки, відчайдушність, складне дитинство. Проте він настільки природній, що йому хочеться вірити, підтримувати, співчувати. Хочеться, щоб він залишив минуле, і щоб все-все змінилося. Я повністю відчула його історію. Авторка за допомогою описів цілком допомогла зробити це.
Чудово прописані герої. Знову ж – не ідеальні, але кожен чимось приваблює. А особливо Борис (друг Тео). Він знає українську, родом з наших країв (його жарти і розповіді про те, як в Україні складно жити. Й інтернет у нас найгірший, життя на вулиці – звичайна тема, та й взагалі – сумнівна країна). І смішно, і грішно, але ж так притягує, чи не так? Саме цей неоднозначний чувак так перевернув життя Теодора. Змінює настрій книги, додає авантюризму, легкості.
Для мене це надзвичайно складна книга. Наповнена шаленою самотністю, відчаєм, болем. Ніби сам герой бере тебе за руку, проводить крізь всі закутки й таємниці свого життя. Тут надзвичайно важливі деталі. А присмак гіркоти відчувається впродовж всього роману ( а він, на хвилиночку, під 900 ст.!) А коли дійшло до Амстердаму, тут моє серце взагалі розбилось на тисячі шматочків. В рази сильніше відчувається текст, коли впізнаєш знайомі місця.
2136