Рецензия на книгу
Цвет волшебства
Терри Пратчетт
Аноним13 сентября 2019 г."Коли я подумаю собі, що помру, не побачивши і сотої частини усього, що є під зірками, це викликає у мене почуття... смиренності, гадаю. Ну і обурення, звісно."
Пратчетт, як можна настільки шикарно писати? Дискосвіт із його циклом про Ринсвінда впевнено іде у фаворити вересня і потрапляє у саме серце. А скільки всього ще попереду!
Потрібно зробити маленьку ремарку: моє знайомство з творчістю Пратчетта почалося із книги "Джонні та бомба", яку взагалі мало хто знає. Ще тоді Ванга всередині мене підказувала, що дружба з письменником буде дуже приємною. У здогадках своїх я не помилилася.
Пратчеттовський стиль припав мені до смаку - трошки гумору, трошки іронії, трошки сатири, багацько алюзій і купа пригод справляють неабиякий ефект. Невдаха-чарівник Ринсвінд, Багаж і Двоцвіт подорожують Дискосвітом, потрапляючи у перипетії одна за одною - спостерігати за тим цікаво настільки, що відірватися неможливо. Відпустило разом із останньою сторінкою і то ненадовго - на черзі у мене "Химерне сяйво".
То є любоу!14746