Рецензия на книгу

• 

  kallisto_kyiv7 сентября 2019 г.

  Дуже рідко серед моїх книжок трапляються книжки німецькомовних авторів. Ось для різноманітності один з них. Книжка довго чекала своєї черги і прочиталася за вечір. Дуже гарна обкладинка, хвилює уяву, її хочеться роздивлятися і уявляти, про що вона.

  Головний герой - Жуль. Дія починається з того, що він потрапляє в аварію на мотоциклі і поволі згадує своє життя. Ось він підліток. Він має старших брата і сестру і люблячих батьків. Батьки загинули в аварії і діти потрапляють до сиротинця, віддаляються одне від одного. Жуль згадує, якими важкими були ці роки і як він зблизився з однією дівчинкою, Альвою. Вони проводили багато часу, і з часом Жуль зрозумів, що Альва ставиться до нього не так, як він до неї. Він майже її полюбив, а вона була якоюсь відстороненою і дивною. Підлітки все сприймають дуже емоційно, і Жуль пориває стосунки з Альвою на довгі роки. Потім їх знову зводить життя і вони вже не розлучаються.

  Мене трохи ввела в оману анотація, не треба їх читати, бо вони часто все псують. Я все чекала якихось страшних або інтригуючих таємниць Альви, чому ж тоді відбулася та сцена, свідком якої став Жуль, які демони жили в її душі, як так сталося, що вдома була мати Альви, а Альва в своїй кімнаті робила те, що робила. Але про це нічого не було сказано, та й її заміжжя з старим російським письменником, кумиром її юності, теж виглядало притягнутим за вуха.

  Але якщо не придиратися, то це ніжна меланхолійна історія про пошук свого місця і близької людини, про цінність сім'ї. Про втрати і надбання, про віру, зневіру і початок нового життя. Про самотність і вибір більше не бути самотнім.

  5

  714